- вихваляка
- -и, ч. і ж., розм.Той або та, що вихваляється.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вихваляка — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
хвалько — розм. (людина, яка любить хвалитися, хвастати ким / чим н.), хвастун, вихваляка; самохвал, самохвалець (той, хто хвалить себе); фанфарон (хвалькуватий базіка) … Словник синонімів української мови